Що ж важливо зрозуміти і взяти за основу мислення ?
- Головною «керуючою компанією» для голосу є наше тонке енергетичне тіло. Парадигма «Голос –це м’яз» помилкова і недієздатна.
- Головна енергія голосу – це емоції із яких ЕНЕРГІЯ РАДОСТІ перша.
- Голос керується тільки природними налаштуваннями , які базуються на емоційних станах.
- Налаштування емоційних станів буває прогресивне ( віддаю – отримую) і регресивне ( не віддаю – не отримую). Тільки в прогресивному налаштуванні голос отримує доступ до автоматичної системи керування і може розкрити свої якості і можливості ( краса тембру, гнучкість, сила, рухливість) у повному обсязі свого потенціалу. При регресивному налаштуванні потенціал так і залишається потенціалом.
- Головна фізична система руху голосу- це емоційне дихання. Саме рухаючись, повітря видиху, що поєдналось з енергією емоцій, робить звук «живим».
- З голосом треба взаємодіяти в просторі мислення, а не в рамках фізичного тіла, як з групою м’язів і хрящів.
Працюючи з голосом у вимірі нашої тонкої сутності ми поступово починаєм відчувати реальну фізичну форму нашого енергетичного посилу в якості звукової хвилі, що і є проявом нашого голосу. І тоді стає очевидною якість нашого голосу і це вже не те , що нам здається, а те що є насправді.
В роботі з голосом самим складним є те, що треба спиратися на «невидиме», щоб голос став «видимим». Якщо ми починаєм спиратися на, як здається, очевидні частини нашого тіла ( м’язи гортані, глотки, піднебіння, язика, хрящі й кістки),як на єдине джерело енергії, то ми ніколи не « побачимо» свій голос. Він так і залишиться в’язнем тіла.
Найбільша помилка, яка допускається в процесі співу ( і це стосується і тих хто співає і тих хто навчає співати), є в тому, що вчать співати тіло, тобто м’язи, кістки, хрящі і таке інше, і всі дії сприймаються, як суто фізичний процес за принципом “тут і зараз”. Зовсім не береться до уваги, що голос “тут і зараз” – це стан психофізичного апарату, який сформований низкою передуючих подій і низкою поставлених або, навпаки, не поставлених цілей. Тільки враховуючи наш емоційний досвід, тільки спираючись на наші емоційні стани і на наші особисті обставини формування творчої особистості, ми отримаємо доступ до Голосу нашої Душі. Його ми і повинні вчити співати. Хоча більш правильно було б казати що він, Голос, вчить взаємодіяти наше недолуге тіло з його енергією, яка підпорядковується закономірностям квантової фізики. Голосоутворення « від Творця», тобто за своїм головним призначенням – це метафізичний процес. Ми не маємо права недооцінювати потужність і масштаб цього неймовірного інструменту.
І тільки з таких позицій сприйняття себе і свого голосу починаються дива!