ПРО ЩО НЕ КАЖУТЬ БАГАТОЧИСЕЛЬНІ МОДНІ ТРЕНЕРИ З ВОКАЛУ?

Ти побачив або побачила відмінний ролик від чергового coach по вокалу у Tik-Ток або Іnstagram і звісно ж вирішив або вирішила спробувати їх рекомендації. Бо все ж так просто і легко! В тебе вийшло? Більш чим впевнена, що ні. Чому? Зараз поясню. Справа у тому, що викладачі та вокальні coach орієнтуються на людей, які вже співають, які не мають проблем з інтонацією, які мають хорошу музичну пам’ять, і виражений тембр. Та і, взагалі, здебільше, знають не з чуток про ноти, метр й ритм. Якщо сказати коротше- орієнтуються на музикантів або людей, котрі не один і не два дні в музиці або з музикою*.

————————————————————————————————————–

*Я навмисно не називаю їх більш обдарованими музично людьми, бо це буде не правильно. До речі- не обдарованих музичними здібностями людей не існує апріорі. Просто є різна даність на момент народження людини, свого роду різна доступність до музичних здібностей і якостей. Тут існує певний «щасливий случай», коли людина народилась в сім’ї, в якій не через одне покоління йде спів, гарна вільна постава голосу, впевненість і самодостатність. Відповідно, дитина з пелюшок чує гарні голоси і не фальшивий спів навколо себе, а ще може і якісну музику з носіїв (люди з розвиненим музичним слухом рідко слухають не якісну музику). Також виразну дикцію, правильно сформовану мову. Та ще й на генному рівні передалися фізіологічно гарні умови (параметри голосового апарату і фізіологічні особливості). У цієї дитини просто немає шансу залишитись «глухим». Вона, без сумніву, буде мати гарний голос і музичний слух. І співати їй вдасться без зусиль- просто достатньо відкрити рота і спів поллється. Буває таке, що прямо відразу голос звучить майже з професійним налаштуванням. Таких людей можна назвати «наслідними володарями». З саме таких частіше всього виходять якісні професійні співаки. Вони здебільше «інтуїтивні» співаки. І саме тому з таких частіше всього виходять не якісні педагоги. Або можна перефразувати: з таких рідше всього виходять якісні педагоги. Вони більшість своїх вокальних станів і відчуттів отримали за замовчуванням і, відповідно, не мають уявлення як цих станів і відчуттів досягти, якщо їх немає в наявності. Хороший голосовий апарат, тобто без ушкоджень, травм, патологій, і гарно розвинений музичний слух мають природну здібність «знімати» з голосів людей психофізичну модель звучання, так би мовити, копіює співака. При цьому голос може звучати гарно, сильно і навіть привабливо, але це якості голосу і стан того співака, з якого зробили копію. Переважна більшість викладачів і coach саме таким чином навчають. Вони свідомо просто копіюють «макет» співу того чи іншого відомого співака чи співачки. І потім цього ж домагаються від учня. Або учень налаштовується на голос і тембр викладача і просто стає його «клоном». Звідси з’явилась хибна теорія, що чоловічі голоси повинні вчити чоловіки, а жіночі жінки. Бо жінці неможливо «злизати» голос викладача- чоловіка і навпаки. У цих випадках учню дуже складно знайти саме свої особисті барви тембру і відчути свою творчу особистість.

——————————————————————————————————————

А наш голос заслуговує, щоб йому знайшли його особисті налаштування, його і тільки його тембр! І самі coach, здебільшого, є такими, як ми перед цим розглядали у виносці. Тобто співають з дитинства за натхненням та інтуїтивно. Вони не стикалися з проблемами слуху, тембру, гучності голосу. Бо людина , яка знає, що таке відсутність координації слуху і голосу, ніколи не запропонує повторити за нею якийсь прийом і пообіцяти, що після цього ну просто відразу голос відчує все і навчиться всього. Викладачів –«інтуїтивників» видно відразу. Вони завжди дуже «бадьоро» і з «викрутасом» проспівують «зняту» з якось зіркового виконавця фразу з пісні, запитують чи ти хочеш так само і кажуть якусь найменш важливу інформацію про процес, яка насправді є результатом неймовірної кількості мікропроцесів у голосовому апарату, без котрих те, на чому coach акцентує увагу, просто не існувало б. Але, оскільки це інтуїтивний співак і голос отримав, як і більшість якостей голосу, по замовченню, то він вважає, що і всі інші люди це отримали по замовчуванню, а ті хто не отримав таких здібностей, то їм, виходить, «не дано» і таким взагалі не треба співати. Тому вони, ці інтуїтивні coach і викладачі, на таких, кому «не дано» і не орієнтуються. Їм не втямки, що існують люди, у яких їхні музичні таланти і здібності заховані дуже глибоко і не дістались їм як «наслідним володарям» прямо з раннього дитинства. І що у такої людини піднебіння не в «позіху», дихання не «на опорі» і ба більше, вона взагалі не відчуває ні діафрагму, ні піднебіння, ні язик, ні глотку і тим паче резонатори. Саме тому у тебе не виходить за ними повторювати. Вони дають інформацію на рівні «поставити в «мікрохвильовку» і розігріти», тобто продукт готовий, тільки розігріти. А твій голос знаходиться на рівні «беремо такі і такі продукти, робимо з ними те і те», а то може бути і взагалі на рівні « беремо зернятко і саджаємо його в підготовлений ґрунт». А далі треба виростити, зібрати, обробити, приготувати і тільки тоді наступить та стадія «поставити в мікрохвильовку». І це зовсім не значить, що ті, хто отримав голос в «спадок» талановитіші або мають більше здібностей. Просто тим, хто має заховані таланти, потрібно більше часу, щоб все запрацювало. Вони запустять цей маховик «розкрутки талантів» і вже їхнім дітям щось дістанеться у спадок. Тому, коли ти працюєш зі своїм «не співочим» голосом, і досягаєш його «співу» – ти це робиш не тільки для себе, ти інвестуєш у таланти своїх нащадків. Так ось, що я хочу донести до своїх слухачів і читачів: Більшість викладачів і coach з вокалу в своїх рекламних роликах ніколи не кажуть про те, що всі, в момент початку занять, стоять на різному рівні свого музичного розвитку. І , відповідно, для кожного голосу має бути окремий індивідуальний підхід. Що вчитися співати, відчувати свій голос- це не простий шлях і частіше всього довгий або дуже довгий. Що навчання співу – це психофізичний процес, який може бути насправді продуктивним і якісним лише тоді, коли в процесі навчання задіяні особистісні налаштування і який спирається виключно на особисті свідомі відчуття і почуття. Що скоріше всього перший реальний результат виразного співу ти отримаєш не раніше чим через рік, якщо до цього ти не займався співом. А якщо ще є проблеми із інтонуванням , відчуттям ритму, тембром, то треба два- три роки, щоб мозок почав генерувати правильні свідомі посили для процесу співу. Частіше всього викладачі із роликів «навчу співати за 10 уроків» не мають жодного уявлення про те, як навчити людину співати! Інакше вони б не рекламували таку інформацію. Вони закликають до себе таких же як вони інтуїтивно співаючих людей, тільки на трохи менше розвинутому рівні. А ті, хто мають проблеми з голосом і слухом зроблять свій грошовий внесок, позаймаються декілька уроків і в зв’язку з тим, що нічого для них так і не відкрилось, підуть шукати нового викладача. Виходить ви інвестували не у свій розвиток, а під впливом обіцянок «навчу за 10 уроків», що насправді є оманливою інформацією, зробили «благодійний» внесок в добробут цього coach . І ви стали, прямому сенсі, жертвою шахрайства. Ознаки шахрайства такі: 1)вам запропонували отримати неможливий результат, завіривши в тому, що це можливо; 2) вас вдалося ввести в оману із-за вашої необізнаності і навіть безграмотності у питаннях вокальної культури, не знання і не розуміння фізіології і психології розвитку і виховання творчих здібностей і навичок ( і в цьому аспекті у нас практично 100% необізнаність, скажемо так «колективне невігластво» в питаннях культури і гігієни голосу); 3) ви добровільно віддали свої кошти, в надії отримати обіцяний результат, але ви його не отримали, бо, читай пункт 1). Для чого я про це розповідаю? Здавалось би, яка різниця хто де займається і хто які гроші отримує. Але я, як Провідник Вищих Знань про Природний голос, в рамках свого Призначення, все ж таки хочу, щоб в сфері вокальної освіти, і всіх навчальних процесів, які пов’язані з голосом, врешті решт, з’явилася свідома поняттєва база, що ґрунтується на реальній природній картині процесів постановки голосу.

Моя місія, яку я отримала від Творця і вже більше 20 років виконую:

1)покласти початок свідомій результативній роботі з голосом, як гранню особистості, а не застосунку з набором чужих налаштувань.

2)розрушити хоча і не свідому, але, по своїй суті, шахрайську схему в сфері вокального навчання і виховання;

3)започаткувати навчання і виховання голосу в парадигмі «Голос-це особистісна енергетична субстанція, надана нам Творцем. Кожному особисто і у кожного унікальна, але на фізичному плані в початковій стадії прояву. Ми повинні свій голос постійно «оновлювати» до кращих версій, якщо прагнемо узнати і почути свій голос у вищій якості.

4)донести до свідомості людини, що її голос не може оновлюватись на чужих налаштуваннях.

Тобто коли ми суто технічно «знімаємо» з іншого голосу налаштування, не пропускаючи цей процес створення голосу через свій індивідуальний емоційний портал, який веде до нашої душі, ми не робимо кроків вперед до пізнання свого Природного голосу, а часто саме такий підхід є кроками від свого Природного голосу далі і далі.

Все, що стосується наразі вокальної освіти, має дуже викривлену картину процесів. Здебільше вони ґрунтуються на здібності голосу копіювати певний зразок вокального виконання, чи то голос популярного виконавця чи то голос викладача. І хоча копіюють іноді дуже технічно складні твори, все одно вони залишаються «не одухотвореним» зліпком одухотвореного творіння, яким є звучання голосу співака, що створив свою пісню. Навіть дуже круті виконавці, здебільше є інтуїтивними співаками, але з дуже «живою» справжньою енергетикою. Тому їхні пісні так «чипляють» за душу і їх хочеться співати. Але звична модель мислення- це просто по можливості на 100% скопіювати виконавця ( його тембр, поведінку, вокальну техніку). Якщо «зняв» добре, то типу класно співаєш. Але треба сформувати інший погляд на цей процес. Треба вийти за межі сформованого дуже стійкого уявлення про те, що голос, це лише купа м’язів , хрящів і кісток. І перестати використовувати його, як просто функцію тіла. Треба почати усвідомлювати, що наш голос по своїй природі, це дуже складна психофізіологічна система, яка живиться енергією тонкого тіла і є вихідною високих вібрацій нашої тонкої сутності, простіше кажучи нашої душі. Треба змінити усталену парадигму про те, що співати гарно можуть тільки вибрані люди, а іншим не дано. На її місце повинна повернутися парадигма Творця – співати можуть всі, це базова потреба нашої душі і в співі закладено потужні важелі управління нашим психічним і навіть моральним станом. Через спів відбувається гармонізація енергетичних процесів в нашому фізичному тілі і тонкому тілі.

Через спів відбувається правильна розстановка керуючих сил нашої особистості, тобто тонкі енергії керують грубими. Звісно, мова йде про ідеальний природний процес утворення голосу, до якого нам треба прагнути. Але треба прагнути! І треба розуміти мету прагнення!

А для цього треба змінювати ментально підхід до процесу співу.

Донести реальні умови і терміни навчання.

І донести до свідомості, що навчитись співати може і повинен кожний, хто прагне внутрішньої гармонії і гармонії з Всесвітом.

Але для кожного є свій час- більший чи менший, але у всіх випадках – це персональний термін і це, скоріше за все, роки.

Треба, щоби прийшло усвідомлення, що не всі, хто має гарний голос і гарно співає- може навчати співу.

І не всі, хто навчає повинен бути співаком, який концертує.

Якість роботи викладача визначають успіхи учнів, їх майстерність і професіональність, а на перших етапах навчання очевидні позитивні зміни якості звучання голосу.

Треба, щоб люди почали розрізняти «живі» і «не живі» голоси, щоб відчували «зґвалтовані» голоси і перестали захоплюватися звуками «зґвалтованого» голосу (горезвісна «хрипотца» і тріск в голосі ), які видає бідний голос, коли його «ґвалтує» власник, який нічого не розуміє про природу голосу і змушує голос видавати звуки не природним шляхом. Прикладів ціла купа на різних наших талант-шоу, де і журі такі ж необізнані , бо хвалять такий хворий спів, вважаючи його ідентичним співу, де використовується природна хрипота голосу, яка виникає в певних емоційних станах. І це природна хрипота, яка не приносить шкоди голосу.

Треба, що нарешті розуміти, що наша емоційна розкутість і емоційна культура повинні доповнювати одна одну. І що треба не стримувати емоційні реакції, при цьому створюючи ґрунт для розвитку комплексів, а розвивати і розширювати рівень мислення, пізнавати і занурюватись в глибини знань і культурний цивілізаційний спадок. І вже цей рівень мислення не дозволить нашим вільно вираженим емоціям прийняти якусь непристойну форму.

Не обмежена вільна емоція у людини, яка мислить високими смислами і має енергетику високих вібрацій, завжди буди мати гарний звук голосу і вигляд.

При цьому, це буде дуже органічно і не вимушено. Зауважте, що маються на увазі емоції високої якості, емоції душі – це радість, любов, веселість, здивування, захоплення, натхнення, вдячність тощо. Є три базових емоційних стани, на фоні яких всі інші емоції будуть завжди ставати більш шляхетними. Це РАДІСТЬ, ЛЮБОВ, ВДЯЧНИСТЬ. І на заняттях з постановки голосу в першу чергу треба вчитися генерувати в собі ці стани, для того щоб створити сприятливі природні умови для оптимальної роботи з голосом.